Запуск платформи відбувся на тлі обговорень, викликаних несподіваним зростанням витрат для домогосподарств, які користуються електромобілями або тепловими насосами. На початку лютого, із надходженням перших рахунків за електроенергію у 2025 році, багато споживачів зауважили суттєве підвищення вартості через нові тарифи за користування енергомережами. Цей факт ще раз підкреслив необхідність перегляду моделей споживання електроенергії.
Leneda: крок до повної прозорості енергоспоживання
Платформа Leneda була розроблена з метою забезпечення максимальної прозорості у сфері енергоспоживання. Користувачі, зареєструвавшись у системі, отримують доступ до детальної інформації про власне споживання електроенергії та газу — незалежно від постачальника послуг.
У майбутньому платформа буде доповнена даними про споживання води та теплопостачання, що зробить Leneda комплексним інструментом для моніторингу та оптимізації енергоспоживання на індивідуальному рівні.
Прозорість кожні 15 хвилин
За словами міністра економіки та енергетики Люксембургу Лекса Деллеса:
«На сайті Energieauer.lu кожен громадянин уже сьогодні може побачити, скільки електроенергії виробляється в Люксембурзі та скільки імпортується. Але проект Leneda йде далі: кожен користувач отримає персональний енергетичний кабінет, де з інтервалом у 15 хвилин відображатиметься, скільки саме електроенергії чи газу він споживає — і як це співвідноситься з лімітом, визначеним у його контракті. Це — саме та прозорість, якої потребують споживачі.»
Кращий контроль — менші витрати
Через цю систему користувачі можуть перевірити, чи перевищили вони встановлений ліміт під час, наприклад, заряджання електромобіля. Перевищення нормативу призводить до зростання плати через застосування додаткових тарифів за використання мережі.
Наразі платформа Leneda доступна лише через вебсайт www.leneda.eu, проте, за інформацією розробників, мобільна версія буде запущена найближчим часом.
Leneda — інструмент майбутнього
Запуск цієї платформи став важливим кроком на шляху до енергетичної прозорості, ефективного управління споживанням та підвищення обізнаності громадян щодо власного впливу на енергетичну систему. У сучасних реаліях Leneda відкриває нові можливості для побудови більш відповідального та сталого енергоспоживання в Люксембурзі.
«Усі документи були фальшивими»
Голова суду під час слухання зауважив із сарказмом:
«На сьогодні всі документи, що ми отримали від обвинувачених, виявилися підробками».
Йдеться про Данієля (Danijel) і Катаріну (Katarina), які на момент скоєння правопорушень були у шлюбі, але нині розлучені. Жоден із них не з’явився до зали суду. За словами прокурора:
«Жінка, яка представилася як Катаріна, сьогодні зранку зателефонувала та заявила, що перебуває в Хорватії через хворобу і не може прибути до суду».
Данієль був представлений лише своїм адвокатом.
Шахрайство при оренді: фіктивні довідки про доходи і банківські перекази
Як з’ясувалося в суді, у 2020 році пара надала три підроблені платіжні листи та вигадані квитанції банківських переказів, щоби довести свою платоспроможність при оренді житла. Орендодавець, не отримавши коштів, звернувся до банку та виявив, що всі документи — фальшиві.
Прокурор наголосив:
«Порівняно з оригіналами, фальшиві документи були легко впізнавані. Жоден елемент не відповідав дійсності».
Ще більш дивовижний факт: Данієль раніше працював у цьому самому банку, звідки його звільнили саме за підробку документів. Прокуратура зауважила, що від колишнього банківського працівника можна було б очікувати більш "витончених" підробок.
Кредит у незнайомого подружжя — без зустрічі, лише онлайн
Крім підробки, подружжя обвинувачується в тому, що позичило 13 600 євро в іншої пари, яка мешкала в Люксембурзі. За словами потерпілих, вони ніколи не зустрічались із Данієлем і Катаріною — спілкування відбувалося виключно через електронну пошту та месенджер WhatsApp. Із позиченої суми повернуто лише 500 євро.
Адвокат Данієля намагався перекласти всю відповідальність на колишню дружину:
«Неможливо дізнатись, хто насправді сидів за комп’ютером».
Прокуратура відхилила ці твердження як необґрунтовані та закликала суд призначити обом обвинуваченим умовне покарання терміном 24 місяці з особливими умовами, а також зобов’язати їх до повного відшкодування завданої шкоди.
Остаточне рішення у справі буде винесено 30 квітня.
Цей випадок став серйозним попередженням для орендодавців і учасників ринку нерухомості в Люксембурзі: перевірка документів та добросовісність контрагентів — критично важливі для уникнення подібних шахрайств.
Згідно зі статтею 111 LIR, наступні категорії страхових внесків, сплачені до ліцензованих страхових компаній у Люксембурзі або країнах ЄС, можуть бути відраховані з оподатковуваного доходу:
Страхування життя (Assurance-vie) — за умови мінімального терміну дії договору не менше 10 років;
Цивільна відповідальність (Responsabilité civile) — зокрема частина RC автострахування або страхування житла;
Страхування від нещасних випадків, інвалідності чи хвороби — за умови сплати до визнаних медичних або страхових фондів.
Увага: страхування матеріальних збитків (крадіжка, пожежа, розбиття скла, повне каско) не підлягає податковому відрахуванню.
Цей тип страхування, пов'язаний переважно з іпотечними кредитами, може оплачуватись:
Регулярними внесками — з обмеженням, встановленим статтею 111 LIR;
Одноразовим платежем — при купівлі житла, що дозволяє збільшити ліміт податкового відрахування.
Відповідно до статті 111bis LIR, пенсійні страхові контракти підлягають податковим відрахуванням, якщо дотримані наступні умови:
Мінімальна тривалість договору — 10 років;
Завершення контракту — у віці від 60 до 75 років;
Заборона дострокового викупу (крім випадків тяжкої хвороби або інвалідності).
Стаття 111 LIR: 672 євро на рік на кожну особу, що підлягає оподаткуванню;
Solde Restant Dû (одноразова сплата):6 000 євро для особи до 30 років без дітей;+480 євро на кожен рік віку для осіб віком 31–49 років;до 15 600 євро — для осіб віком понад 50 років;при страхуванні обох подружжя — ліміти подвоюються;надбавка 1 200 євро на кожну дитину — тільки одному з батьків.
Prévoyance-vieillesse: до 3 200 євро на рік на особу, незалежно від віку.
Отримання податкового сертифіката від страхової компанії, що вказує точну суму, яка підлягає відрахуванню.
Заповнення податкової декларації:Формуляр 100F, розділ B.b (сторінка 14) — для страхування за статтею 111 та Solde Restant Dû;Сторінка 15, розділ D — для витрат за статтею 111bis.
Дотримання строків: декларація має бути подана не пізніше 31 грудня поточного року.
Додання сертифікатів: офіційні документи страхових компаній мають бути прикріплені до файлу декларації.
Декларацію можна подати поштою або онлайн через платформу MyGuichet.lu.
Закон про прибутковий податок (редакція 2025 року):
https://impotsdirects.public.lu/dam-assets/fr/legislation/LIR/LIR2025.pdf
Інформація про страхові премії та житлові пільги:
https://guichet.public.lu/fr/citoyens/aides/logement-construction/aides-indirectes/primes-assurance-resident.html
Згідно з повідомленням Палати працівників (Chambre des salariés) від березня 2025 року, премія надається лише працівникам віком до 30 років, за умови, що їхня поточна робота є першим безстроковим трудовим контрактом (CDI) у Люксембурзі або у філії іноземної компанії, яка має постійне представництво в країні.
Отже, особа, яка вже отримала цю премію і згодом змінила місце роботи, втратить право на повторне отримання виплати.
Надання премії не є обов’язковим — рішення ухвалює роботодавець. У разі виплати премії, лише 25% її суми підлягає оподаткуванню, а решта звільняється від податків.
Також перевірка відповідності умовам надання премії здійснюється самим роботодавцем.
Максимальний розмір премії, встановлений державою, становить 5 000 євро. Наприклад, якщо річна заробітна плата працівника становить менше ніж 50 000 євро, то лише 1 250 євро з виплаченої премії підлягатимуть оподаткуванню, а 3 750 євро — буде виплачено «чистими». Для працівників із неповною зайнятістю сума премії розраховується пропорційно.
5 000 євро — для осіб із валовим доходом до 50 000 євро;
3 750 євро — для доходів від 50 001 до 75 000 євро;
2 500 євро — для доходів від 75 001 до 100 000 євро.
Висновок
Запровадження цієї ініціативи — ще один крок Люксембургу на шляху до підтримки молоді у процесі працевлаштування. Хоча рішення про виплату премії залишається за роботодавцем, її податкові пільги роблять цю допомогу надзвичайно привабливою для молодих працівників. Це — реальна можливість підтримати фінансову незалежність і стабільність нового покоління.
Однак, за словами Фрідена, в умовах сучасної геополітичної нестабільності критично важливо сформувати спільне європейське бачення безпеки, яке повинне супроводжуватись створенням сильного внутрішнього оборонного ринку на континенті.
«Ми, європейці, маємо гарантувати, що після завершення війни в Україні — якого ми щиро бажаємо — Європа залишиться безпечною. І ця безпека може бути забезпечена лише за допомогою військових засобів», — наголосив Фріден.
Прем’єр також згадав неодноразові випадки агресії з боку Росії проти інших держав, підкресливши, що це становить реальну загрозу для європейської безпеки. У зв’язку з цим, він закликав до колективного зміцнення східного флангу НАТО як засобу ефективного стримування потенційних загроз.
Фріден підтвердив важливість збереження міцних трансатлантичних зв’язків зі Сполученими Штатами, однак водночас висловив переконання, що створення об’єднаної європейської армії має стати стратегічною метою ЄС у довгостроковій перспективі. Такий крок, на його думку, суттєво посилить оборонну самостійність Європи.
Його рішучі й орієнтовані на безпеку заяви пролунали на тлі посилених побоювань щодо майбутнього європейської безпеки — особливо в умовах затяжної війни в Україні та зростання напруженості у відносинах з Росією.
Фріден закликав до рішучих та скоординованих дій, аби забезпечити мир та стабільність на європейському континенті — не лише сьогодні, а й у майбутньому.
Наприкінці насиченого дня, сповненого виступів та дебатів, міністр Депре чітко зазначила:
«Уряд не має наміру змінювати законодавчий пенсійний вік — він залишиться на рівні 65 років. Також не передбачається жодного зменшення поточних пенсійних виплат.»
Ця заява пролунала на тлі серйозних попереджень щодо фінансової стабільності пенсійної системи. Згідно з останніми оцінками Інспекції загального соціального страхування (IGSS), вже з 2026 року пенсійний фонд може стикнутися з дефіцитом бюджету. Поточні надходження із внесків працюючих громадян можуть більше не покривати зростаючі витрати системи.
Станом на сьогодні, пенсійний резерв Люксембургу становить близько 27 мільярдів євро — фонд, створений для протидії потенційним кризам. Проте збереження нинішньої динаміки загрожує поступовим вичерпанням цих коштів. У цьому питанні, як правляча коаліція, так і опозиція єдині: "Бездіяльність — не варіант."
Хоча остаточні рішення ще не ухвалено, обговорювані варіанти вже окреслено:
Скорочення витрат, зокрема шляхом перегляду умов та обсягів пенсійних виплат;
Збільшення надходжень — за рахунок підвищення пенсійних внесків або податків;
Заохочення або зобов’язання до довшої трудової активності перед виходом на пенсію.
Попри тиск з боку опозиції, яка вимагає чіткої позиції, уряд наразі обрав шлях відкритого діалогу. Як пояснила Мартін Депре, нинішній етап полягає у зборі думок, детальному аналізі пропозицій за участю експертів та соціальних партнерів.
У цьому контексті до кінця квітня планується проведення ще трьох тематичних круглих столів, де буде розглянуто різні аспекти цієї національної проблематики.
З огляду на зростання кількості пенсіонерів та фінансові загрози для системи соціального захисту, це обговорення може стати визначальним для майбутнього пенсійної моделі Люксембургу. Рішення, ухвалені у найближчі місяці, вплинуть не лише на нинішнє покоління, але й на десятки тисяч майбутніх пенсіонерів.
Це дослідження, оприлюднене напередодні Міжнародного дня боротьби з расовою дискримінацією (21 березня), стало першим емпіричним аналізом такого роду в країні. Воно проведене у співпраці з Університетом Люксембургу, Кембриджським університетом (University of Cambridge) та Віденським університетом економіки і бізнесу (Vienna University of Economics and Business).
У рамках дослідження учасників просили оцінити вартість кількох об'єктів нерухомості на основі реальних ринкових умов Люксембургу. Результати показали, що оголошення з іменами продавців, які звучать африканською, в середньому оцінювалися на 3–4% нижче від фактичної ринкової вартості. Це еквівалентно середній втраті до 20 000 євро на продаж.
Докторка Джорджія Мента (Dr. Giorgia Menta), дослідниця LISER і одна з авторок дослідження, пояснює:
«Цей тип дискримінації часто існує на підсвідомому рівні. Приховані упередження можуть мати довгостроковий вплив на накопичення капіталу та багатства серед меншин. Коли власники отримують нижчі пропозиції — навіть не усвідомлюючи цього — розрив у майновій нерівності лише поглиблюється, що має серйозні економічні наслідки.»
Одна з ключових знахідок дослідження — вища ймовірність дискримінації серед людей старшого віку з нижчим рівнем освіти. Цікаво, що це явище проявляється незалежно від ставлення до міграції. Автори вважають, що така поведінка обумовлена скоріше статистичною дискримінацією, ніж прямим расизмом: рішення приймаються на основі стереотипів, а не на індивідуальних фактах.
Висновки цього аналізу є тривожним сигналом для політиків, які займаються питаннями соціальної рівності, економіки та ринку нерухомості. Виявлення прихованих форм дискримінації відкриває можливість для створення ефективної політики, спрямованої на зменшення расової та соціальної нерівності в Люксембургу.
Це дослідження підкреслює важливість пильності в щоденній соціальній та економічній поведінці і доводить, що навіть у розвинених європейських суспільствах расова дискримінація може бути глибоко вкоріненою в економічні структури — якщо її вчасно не розпізнати та не знешкодити.
Міністерка сільського господарства Мартін Хансен (Martine Hansen), виступаючи в парламенті, заявила:
«Як головний законодавчий орган, саме парламент повинен першим стати майданчиком для збору ідей і думок».
Паралельно уряд провів низку консультацій з широким колом зацікавлених сторін у сфері харчування — від професійних палат і виробників до Конфедерації харчової промисловості (Confédération des métiers de bouche), Спілки захисту прав споживачів (ULC), освітніх установ і екологічного руху (Mouvement écologique). Участь у формуванні програми беруть також міністерства сільського господарства, охорони здоров’я, освіти та довкілля.
Згідно з опитуванням, проведеним інститутом TNS-Ilres серед споживачів і виробників, визначено шість пріоритетів програми:
Просування здорового харчування
Збільшення пропозиції локальних продуктів
Заохочення до споживання сезонних продуктів
Забезпечення продовольчої безпеки
Боротьба з харчовими відходами
Встановлення балансу між цінами на продукти та доходами фермерів
«Ми прагнемо до безпечного й здорового харчування, а також підкреслюємо важливість підтримки регіонального, стійкого та життєздатного сільського господарства», — наголосила Хансен.
Хоча загальний настрій зустрічі був позитивним, деякі депутати висловили невдоволення відсутністю конкретних і практичних пропозицій. На їхню думку, саме детальні плани дій допомогли б політичним силам зайняти чітку позицію.
Люк Емерінг (Luc Emering), депутат від Демократичної партії (DP), заявив:
«Нам потрібне чітке, зрозуміле та легке для читання маркування на продуктах. Також необхідно зміцнювати зв’язок між виробниками й споживачами на рівні місцевих ринків та зробити професію фермера привабливішою».
Клер Делькур (Claire Delcourt) з Соціалістичної партії (LSAP) закликала до структурної реформи харчової системи, посилаючись на європейську стратегію «Від ферми до виделки» (Farm to Fork). Вона та інші депутати наголосили на важливості збереження біорізноманіття та боротьби зі змінами клімату.
Депутатка від Зелених (déi Gréng), Жоель Вельфрінг (Joëlle Welfring), додала:
«У харчовій стратегії майбутнього екологічна повага має бути в центрі уваги, оскільки наші харчові звички впливають не лише на здоров’я людини, а й на стан повітря, ґрунту та води».
Олександра Шосс (Alexandra Schooss) з партії ADR запропонувала створити в Люксембурзі систему харчового нагляду (nutri-vigilance), подібну до тієї, що існує в сусідніх країнах:
«Цей контроль має включати моніторинг споживання харчових добавок, збагачених продуктів, енергетичних напоїв та інших подібних товарів».
А Давід Вагнер (David Wagner) з лівої партії déi Lénk висловив низку ключових вимог:
«Ми закликаємо припинити шкідливі з соціальної та екологічної точки зору угоди про вільну торгівлю, впровадити демократичне планування харчової політики з участю всіх зацікавлених сторін, а також забезпечити безкоштовне харчування для всіх учнів початкових і середніх шкіл».
Попри відмінність у підходах, учасники діалогу дійшли до спільного висновку: Люксембургу терміново потрібна глибинна трансформація політики в галузі харчування та сільського господарства, щоб забезпечити сталий, здоровий та справедливий добробут для всіх громадян у майбутньому.
Вітиліго — це аутоімунна хвороба, за якої імунна система людини атакує меланоцити — клітини, що відповідають за вироблення меланіну, природного пігменту шкіри. Результатом стає поява нерівномірних, знебарвлених ділянок шкіри, які можуть з’явитися в будь-якій частині тіла. За оцінками, вітиліго вражає від 0,1% до 2% населення світу й може проявитися як у дитячому віці, так і в дорослому.
Попри певний прогрес у лікуванні в останні роки, хвороба й досі зводиться до естетичної проблеми. Такий підхід може призводити до соціальної ізоляції хворих і знецінення їхнього досвіду.
Одна з головних проблем, з якими стикаються пацієнти, — пізня діагностика. За даними фармацевтичної компанії Incyte, у середньому проходить близько 2,5 років до встановлення остаточного діагнозу. У цей час багато пацієнтів чують, що ефективного лікування не існує, і в підсумку понад 65% з них припиняють пошук допомоги.
Ана Коутінью да Фрага (Ana Coutinho Da Fraga), мати 11-річної дівчинки, що живе з вітиліго, ділиться своїм досвідом:
«Їй було лише п’ять. Під час прогулянки я помітила, що її волосся стало сивим. Це здалося мені дивним. Того ж вечора я почала шукати інформацію в інтернеті, натрапила на статті про депігментацію. Наступного ранку ми звернулися до педіатра, який після огляду сказав: "Ви, здається, маєте рацію". Нас скерували до дерматолога, і діагноз підтвердився. Через часті падіння вона мала чимало білих плям на шкірі».
Дерматолог доктор Тіаго Фернандеш (Dr. Tiago Fernandes) пояснює:
«Так, вітиліго може передаватися у спадок. За деякими дослідженнями, у 20% випадків захворювання є сімейна історія».
У випадку цієї дівчинки виявлено спадковий фактор по батьківській лінії.
Хоча на сьогодні остаточного лікування вітиліго не існує, існують способи зупинити розвиток хвороби й частково відновити пігментацію. Одним із таких підходів є блокування шляху JAK-STAT, що дозволяє контролювати імунну відповідь і захищати меланоцити від руйнування. Медики прогнозують появу ефективніших методів у найближчі роки.
У четвер у місті Люксембург відбулася інформаційна акція «Пізнай вітиліго». В межах ініціативи по місту встановили реалістичні фігури людей з вітиліго, щоб привернути увагу суспільства до цієї недооціненої проблеми.
Чимало відомих людей сприяли підвищенню обізнаності про вітиліго:
Майкл Джексон, легенда поп-музики, протягом багатьох років жив із цим захворюванням. Його шкіра поступово знебарвлювалась, і пізніше його родина підтвердила діагноз.
Вінні Гарлоу (Winnie Harlow), канадська супермодель, відкрито демонструє прояви хвороби й стала символом прийняття інакшості у світі моди.
Лі Томас (Lee Thomas), американський журналіст, опублікував книжку Turning White, в якій поділився своїм досвідом боротьби з хворобою, та став одним із голосів, що інформують про вітиліго в ЗМІ.
Вітиліго — це не лише зміна кольору шкіри. Це життєвий виклик, що впливає на самооцінку, емоційний стан і соціальні взаємини. У суспільстві, де зовнішність часто має значення, розуміння, підтримка та емпатія до хворих є першим кроком до створення більш інклюзивного світу. Зміна громадського сприйняття — найважливіше «лікування», яке ми можемо сьогодні запропонувати.