Велика герцогська родина Люксембургу спростувала повідомлення ЗМІ про статки у 4 мільярди доларів
ЛЮКСЕМБУРГ – 1 квітня 2025 року
Адміністрація майна Великого Герцога Люксембургу опублікувала офіційну заяву, в якій назвала нещодавні повідомлення низки міжнародних ЗМІ — зокрема французьких — про розмір статків герцогської родини "неточними" та "такими, що вводять в оману". У документі зазначається, що реальна вартість чистих активів родини становить лише "незначну частину" від оприлюдненої суми.
Протягом останніх днів кілька медіа, посилаючись на анонімні джерела, повідомили, що статки великої герцогської родини Люксембургу (Famille grand-ducale luxembourgeoise) перевищують 4 мільярди доларів США, що нібито робить її найбагатшою монархічною родиною Європи. Ці твердження викликали негайну реакцію з боку Адміністрації майна Великого Герцога (Administration des Biens du Grand-Duc).
У заяві йдеться: «Чисті активи родини Великого Герцога становлять лише незначну частину від цифри у 4 мільярди доларів, яка була поширена в медіа». В установі пояснили, що журналісти помилково поєднали особисте майно родини з історичними, культурними та національними об’єктами, тим самим створивши викривлену картину про обсяг її багатства. Більшість активів, які згадуються у ЗМІ, насправді належать державі або публічним установам і не є приватною власністю родини.
Адміністрація також наголосила, що «відповідно до прав усіх громадян Люксембургу, Велика герцогська родина також має право на конфіденційність фінансової інформації, і тому не буде оприлюднювати подробиці щодо своїх особистих активів».
Це вже не перший випадок, коли у ЗМІ з’являються подібні заяви щодо багатства монаршої родини. У минулому герцогська родина неодноразово спростовувала подібні повідомлення.
Чинний Великий Герцог Люксембургу, Анрі (Henri), обіймає престол з 2000 року та очолює конституційну монархію країни. Він виконує переважно символічну роль, залишаючись над політичними процесами. Великий Герцог традиційно утримується від коментарів щодо особистих фінансових питань, і оприлюднена заява вважається досить незвичною відповіддю на медіа-спекуляції.
Культура «присутності на роботі під час хвороби» — недооцінена криза на ринку праці Люксембургу
ЛЮКСЕМБУРГ – 1 квітня 2025 року
У своєму останньому звіті Палата працівників Люксембургу (Chambre des Salariés – CSL) висвітлила тривожне явище, що дедалі більше поширюється на ринку праці країни: présentéisme — практика перебування на робочому місці попри хворобу. За словами представників інституції, ця поведінка набула широкого розповсюдження у різних секторах економіки, однак її згубні наслідки часто ігноруються як роботодавцями, так і самими працівниками.
Працювати, коли хворий
Згідно з результатами дослідження "Якість праці 2024" (Quality of Work 2024), працівники в Люксембурзі в середньому щороку проводять 12 днів на роботі, незважаючи на погане самопочуття. Для порівняння: офіційна середня кількість лікарняних днів складає лише 5 на рік.
Дослідження охопило широкий спектр професій — від фізичної праці до інтелектуальної. З’ясувалося, що серед працівників на низькокваліфікованих посадах цей показник є значно вищим: у середньому 34 дні хворобливої присутності на роботі на рік. Для спеціалістів ця цифра становить 14 днів.
Позиція в компанії — ключ до розуміння психологічного тиску
Результати звіту підтверджують прямий зв’язок між посадою працівника та рівнем тиску, який він відчуває, аби не пропускати роботу. У середовищі керівників, вищих менеджерів і власників бізнесу середній показник присутності на роботі в разі хвороби становить 9 днів на рік.
У пресрелізі, опублікованому минулого четверга, CSL зазначає: «Феномен présentéisme особливо поширений у сферах із важкими умовами праці. Страх втрати роботи чи негативної оцінки з боку керівництва є однією з головних причин такої поведінки».
Цікаво, що найнижчий рівень офіційної відсутності через хворобу теж зафіксовано саме серед керівних кадрів — усього 3,3 дня на рік. Водночас серед працівників нижчої ланки цей показник сягає 7,7 дня. Ці дані свідчать про те, що реальний розрив між працівниками різних рівнів більше проявляється у показниках прихованої присутності під час хвороби, ніж у офіційній статистиці лікарняних.
Приховані витрати — дорожчі за офіційні лікарняні
Наукова література, проаналізована організацією DARES, доводить, що приховані витрати, пов’язані з présence під час хвороби, можуть перевищувати витрати на офіційні лікарняні. У своєму звіті CSL застерігає: така практика не лише підвищує ризик поширення інфекцій у колективі, але й призводить до зниження продуктивності, помилок у роботі, зниження морального духу, втрати задоволення від праці, професійного вигорання та зрештою — зростання плинності кадрів.
У періоди економічної нестабільності працівники ще більше бояться втратити роботу, що змушує їх ігнорувати стан здоров’я. Водночас така поведінка шкодить не лише самій людині, а й провокує посилення нездорової конкуренції та тривоги серед колег.
Зміна корпоративної культури — ключ до подолання проблеми
CSL наголошує, що в багатьох компаніях Люксембургу культура «присутності за будь-яку ціну» стала негласною нормою, яку слід переглянути. Палата закликає роботодавців зосередитися не на заохоченні цієї практики, а на профілактиці, відсутності стигматизації хворих та підтримці відповідального повернення працівників до роботи після хвороби.
«Ці базові принципи мають стати пріоритетом для роботодавців та державних органів з метою запобігання présentéisme та мінімізації його негативних наслідків», — йдеться у заяві.
Незважаючи на застереження експертів, залишається відкритим питання, чи готові роботодавці серйозно поставитися до цієї проблеми. Одне очевидно: переосмислення трудової культури в Люксембурзі сьогодні як ніколи є необхідним.
Люксембург не захищений від негативних наслідків економічної політики США
ЛЮКСЕМБУРГ — 1 квітня 2025 року
Попри незначну частку прямого експорту Люксембургу до Сполучених Штатів Америки, ця невелика європейська держава також може постраждати від непрямих наслідків економічної політики американського уряду, особливо якщо нинішній консервативний курс нової адміністрації збережеться. Про це йдеться у свіжому аналітичному звіті «Conjoncture Flash – березень 2025», оприлюдненому національним інститутом статистики та економічних досліджень Люксембургу — STATEC.
Митні тарифи як загроза глобальній економічній рівновазі
Головне занепокоєння економістів Люксембургу викликає останнє рішення адміністрації Дональда Трампа щодо підвищення імпортних тарифів. Цей крок обґрунтовується прагненням «зменшити торговий дефіцит США, захистити внутрішню економіку від недобросовісної конкуренції та стимулювати національне виробництво». Водночас, як наголошує STATEC, такі заходи зазвичай провокують дзеркальні дії з боку інших країн і сприяють виникненню торговельних воєн.
Моделювання й економічні аналізи засвідчують, що протекціоністська політика може мати руйнівні наслідки для світової торгівлі, спричинити спад ділової активності та посилити інфляційний тиск. Після оголошення цих заходів фінансові ринки демонструють спадну динаміку з лютого поточного року. Одночасно знижується довіра американських споживачів, а курс долара щодо євро значно послабився.
Непрямі наслідки для економіки Люксембургу
Хоча обсяги експорту товарів і послуг Люксембургу до США залишаються обмеженими, експерти застерігають, що країна може зазнати удару через зниження американського попиту на європейські товари, особливо з Німеччини — головного торгового партнера Люксембургу. У звіті STATEC йдеться: «Торговельна політика США, зокрема тиск на німецький автомобільний сектор, може опосередковано вдарити і по економіці Люксембургу».
Автомобільна промисловість Німеччини, яка є прямою мішенню нових американських мит, тісно пов’язана з економікою Люксембургу. У разі скорочення виробництва чи експорту цього сектору, низка постачальників, сервісних компаній та фінансових інститутів у Люксембурзі ризикують зазнати суттєвих втрат.
Невизначені перспективи та потреба в адаптації
У контексті посилення протекціонізму у зовнішній та економічній політиці США, STATEC закликає уряд Люксембургу й приватний сектор уважно стежити за міжнародними змінами та готуватися до різних сценаріїв. Поки інші держави шукають шляхи диверсифікації для зменшення залежності від американського ринку, Люксембург також повинен активно працювати над зниженням власної вразливості.
Загалом, у звіті наголошується: у глобалізованому світі навіть країни з обмеженим обсягом прямих економічних зв’язків не можуть залишатися осторонь наслідків рішень економічних наддержав.
Державна підтримка стартапів у Люксембурзі: золоті можливості для підприємців майбутнього
ЛЮКСЕМБУРГ – 1 квітня 2025 року
З метою стимулювання економічного зростання, створення робочих місць і посилення інновацій, уряд Люксембургу розробив низку програм підтримки для підприємців і новостворених компаній. Ці заходи включають фінансову допомогу, професійні консультації, інвестиційні субсидії та цифрові програми, що створюють сприятливе підґрунтя для сталого розвитку малого і середнього бізнесу.
Нижче наведено огляд основних доступних форм підтримки для стартапів у Люксембурзі:
1. Допомога на перший етап створення підприємства (Aide à la primo-création d’entreprise)
Ця допомога надається тим, хто щойно створив компанію й потребує фінансової підтримки на початковому етапі розвитку бізнесу.
Сума: до 12 000 євро (2 000 євро на місяць протягом 6 місяців)
Тип допомоги: безповоротна
Умови: дозвіл на діяльність менше 6 місяців, проходження управлінського курсу, визнаного державою.
2. Інвестиційні субсидії для МСП (Subventions à l’investissement pour PME)
Програма орієнтована на компанії, які потребують інвестицій в обладнання, інфраструктуру чи модернізацію.
Сума: до 20% витрат (до 30% у спеціальних регіонах)
Покриває: технічне обладнання, машини, інфраструктурні проєкти, новітні виробничі технології та індустріальні інновації.
3. Підтримка цифровізації та екологічної стійкості (Aides à l’innovation et à la digitalisation – SME Packages)
Спрямована на цифрову трансформацію та сталий розвиток підприємств.
Сума: до 70% витрат
Цілі: впровадження цифрових рішень, енергоефективність, зниження екологічного впливу.
4. Підтримка молодих інноваційних компаній (Aide aux jeunes entreprises innovantes)
Призначена для стартапів у сферах інновацій, технологій та НДДКР.
Тип допомоги: грант, поворотна передплата або інвестиційна участь
Умови: компанія не старша 5 років, активна у сфері інновацій або досліджень
Сума: до 70% витрат
5. Субсидії на професійні консультаційні послуги (Aides pour services de conseil)
Підприємства можуть отримати підтримку для залучення фахівців у різних галузях.
Сума: 30–50% витрат
Сфери: бізнес-стратегія, маркетинг і брендинг, цифровізація, розвиток внутрішнього та міжнародного ринку
6. Допомога на участь у виставках і бізнес-заходах (Aide à la participation aux foires et salons)
Фінансова підтримка для представлення бренду й продукції на міжнародному рівні.
Покриває: оренду стенду, транспорт, проживання, рекламні матеріали
Сума: до 50% загальних витрат
7. Програма Fit 4 Digital та Fit 4 Digital Packages
Двоступенева програма з цифровізації для малих підприємств, реалізується Luxinnovation за підтримки Мінекономіки.
Етап 1: безкоштовна цифрова діагностика на суму до 5 000 євро
Етап 2: фінансова допомога на впровадження цифрових рішень (сайт, CRM, автоматизація, e-commerce) — до 5 000 євро
Умови: компанія має менше ніж 50 працівників
Професійний супровід SIMOURQ для отримання державної підтримки
Підприємці та власники стартапів у Люксембурзі можуть звернутися до компанії SIMOURQ для отримання професійних консультацій та допомоги у підготовці документів, поданні заявок на субсидії та супроводу всього процесу.
SIMOURQ надає комплексні послуги з реєстрації компаній, оформлення адміністративних документів, маркетингової підтримки, а також:
Дизайн і друк рекламної продукції та брендингу
Розробка вебсайтів і цифрові рішення для бізнесу
Створення контенту та багатомовні послуги
Офіційні та спеціалізовані переклади
Видання книг і культурних журналів
Незалежне багатомовне медіа у форматі SIMOURQ news
Для отримання додаткової інформації, безкоштовної первинної консультації та початку процесу отримання державної підтримки, відвідайте офіційний сайт компанії: www.simourq.com
Новий податковий кредит для інвестування в стартапи: Люксембург робить ставку на інновації
ЛЮКСЕМБУРГ — 1 квітня 2025 року
Уряд Люксембургу представив нову ініціативу, покликану заохотити резидентів країни інвестувати в інноваційні й молоді компанії. Згідно з анонсом, йдеться про спеціальний податковий кредит (crédit d'impôt) для інвесторів, який найближчим часом буде оформлений у вигляді законопроєкту та поданий на розгляд парламенту.
Про це заявили міністр економіки Лекс Деллес (Lex Delles) та міністр фінансів Жиль Рот (Gilles Roth) під час спільної пресконференції. Хоча точні фінансові параметри та межі цього податкового стимулу поки що не визначено, урядовці наголосили, що він матиме чітко встановлену максимальну межу.
Цільова підтримка інновацій та економіки майбутнього
Цей захід є частиною масштабного десятипунктового плану, розробленого коаліційним урядом CSV–DP, спрямованого на підтримку стартапів, масштабованих компаній (scale-ups) і корпоративних відгалужень (spinoffs). Основна мета програми — створити повноцінну екосистему інновацій та підприємництва, здатну в довгостроковій перспективі зміцнити національну економіку зсередини.
За словами урядовців, пріоритетними напрямами будуть кібербезпека, глибинні технології (deeptech), сталий розвиток, охорона здоров’я та фінансові технології (fintech). Наразі в Люксембурзі вже працює понад 280 фінтех-компаній, що свідчить про значний потенціал сектора.
Інвестиції держави через SNCI
Уряд також оголосив, що Національне товариство кредитування та інвестицій (Société Nationale de Crédit et d’Investissement — SNCI) інвестуватиме 300 мільйонів євро протягом наступних п’яти років у підтримку стартапів через фонди "Future Fund I & II". Ці кошти можуть покривати до 80% витрат на проєкти, з обмеженням у 200 000 євро на компанію.
Міністр економіки Лекс Деллес запевнив, що публічні інвестиції в ці фонди відбуватимуться з дотриманням принципів прозорості, а відповідні механізми контролю вже розроблені для гарантування правильного використання державних ресурсів. Жиль Рот додав, що програма створена на основі партнерства державного й приватного секторів, що має забезпечити її сталість та довгострокову віддачу.
Податкові пільги для залучення міжнародних спеціалістів
Крім фінансової підтримки, уряд прагне залучити кваліфіковані міжнародні кадри для подальшого розвитку інноваційних компаній. У межах цієї стратегії планується запровадити спеціальний податковий режим для висококваліфікованих мігрантів (expats), згідно з яким вони сплачуватимуть лише половину податку з перших 400 000 євро річного доходу протягом максимум восьми років.
Ця ініціатива має підвищити привабливість Люксембургу як місця праці та вирішити дефіцит фахівців, особливо в інноваційних і технологічних сферах.
Житлова криза — бар’єр на шляху розвитку
Утім, урядовці визнали, що житлова криза залишається одним із головних викликів для економічного розвитку та залучення інвесторів і робочої сили. Вони підкреслили, що уряд активно працює над стратегією житлового будівництва, і збільшення обсягів нового житла є ключовим пріоритетом на найближчі роки.
Підсумок
Реалізація цього десятиточкового пакета має на меті підтримку стартапів не лише на ранніх етапах, а й у фазі масштабування. Завдяки податковим стимулам, партнерству публічного й приватного секторів та залученню міжнародних талантів Люксембург прагне побудувати стійку, інноваційну та конкурентоспроможну економіку.
Ця ініціатива є свідченням чіткої політичної волі уряду зробити Люксембург одним із лідерів Європи в галузі інновацій і підприємництва.
Подорожі з Люксембургу до Лондона більше неможливі без дозволу: з 2 квітня запроваджується обов’язкова електронна авторизація (ETA)
ЛЮКСЕМБУРГ – 1 квітня 2025 року
Починаючи з середи, 2 квітня 2025 року, всі громадяни Європейського Союзу — за винятком Ірландії — зобов’язані отримати електронний дозвіл на подорож (Electronic Travel Authorisation – ETA) перед в’їздом до Великої Британії. Це нововведення є частиною посиленої імміграційної політики британського уряду після Brexit і спрямоване на підвищення безпеки кордонів.
Юридичний обов’язок навіть для коротких поїздок
Згідно з офіційною заявою уряду Великої Британії, відтепер усі мандрівники з ЄС, включно з громадянами Люксембургу, повинні отримати ETA до в’їзду на територію Сполученого Королівства. Цей дозвіл за функціоналом нагадує американську систему ESTA і оформлюється онлайн. Він прив’язується до паспорта мандрівника в цифровому форматі.
Наразі вартість отримання ETA становить 10 фунтів стерлінгів (близько 12 євро), однак з 9 квітня тариф зросте до 16 фунтів (приблизно 19 євро). Подати заявку можна через офіційний додаток UK ETA або вебсайт уряду Великої Британії (gov.uk). Для реєстрації необхідно надати фотографію паспорта та зображення обличчя заявника.
Двохрічна дія з необмеженою кількістю в’їздів
Дозвіл ETA дійсний протягом двох років і дає змогу здійснювати необмежену кількість поїздок до Великої Британії. Водночас кожне окреме перебування не повинно перевищувати шести місяців. У разі зміни паспорта необхідно отримати новий дозвіл. Влада Великої Британії рекомендує подавати заявку щонайменше за три робочі дні до поїздки, хоча в більшості випадків відповідь надається протягом кількох хвилин.
ETA є обов’язковим навіть для немовлят та дітей. Винятком є лише учні молодше 18 років із Франції, які подорожують до Великої Британії в межах організованих шкільних груп — для них дозвіл не потрібен.
Хто звільняється від отримання ETA
Від обов’язкового отримання ETA звільнені такі категорії:
громадяни Великої Британії або Ірландії;
особи з постійним місцем проживання у Великій Британії;
пасажири, які здійснюють транзит через певні аеропорти (наприклад, Хітроу або Манчестер), не проходячи прикордонний контроль.
Втім, у більшості інших аеропортів навіть коротка зупинка вимагає наявності дійсної ETA.
Попередній досвід та стратегічні цілі уряду
Система ETA вперше була запроваджена у 2023 році для громадян Катару, а впродовж 2024 року — для держав Перської затоки та приблизно 50 інших країн, зокрема США, Канади й Австралії. Станом на кінець 2024 року, за даними британського МВС, було видано понад 1,1 мільйона ETA.
Сіма Малотра (Seema Malhotra), заступниця міністра з питань імміграції та громадянства, 5 березня заявила, що впровадження системи є «кроком до зміцнення кордонів завдяки технологіям і інноваціям».
ЄС готує відповідь — систему ETIAS
Варто зазначити, що Європейський Союз також працює над впровадженням аналогічної системи під назвою ETIAS (European Travel Information and Authorisation System). Вона має запрацювати з 2026 року і буде обов’язковою для мандрівників із країн, що не входять до ЄС, які планують відвідати 30 європейських країн, включно з усіма державами Шенгенської зони.
Висновок
Відтепер громадяни ЄС, зокрема мешканці Люксембургу, повинні враховувати нові вимоги для подорожей до Великої Британії. У контексті посилення прикордонного контролю з боку британської влади, своєчасне ознайомлення з процедурами та правильне планування поїздки допоможе уникнути неприємних ситуацій. Рекомендується перевіряти актуальність документів і наявність дозволу ETA до купівлі квитків і складання маршруту.